Однаково рiзнi. Частини мови: нова виставка від ArtHuss

Чому саме частини мови? Кожен з митців користується своєю пластичною, візуальною мовою. Кожен з них створює свою індивідуальну мову, роблячи внесок у загальну. 
Серія робіт «Заклинання», яку предствить Костянтин Зоркін, містить у собі магічну інформацію, що  записана за допомогою пластичних знаків. “Цей принцип диктує умови свого прояву і існування на всіх рівнях. Це стосується матеріалів, композиції, пропорцій. В результаті формується внутрішній канон, система правил і заборон. Цей канон пропускає тільки певні форми, дозволяє їм розвиватися в певній системі координат, звільняє їх від тимчасових і особистісних зв'язків, залишаючи тільки характеристики, необхідні для передачі магічної сили, що не перекладається мовою слів”, — розказує художник. 

Визначальною особливістю  живописного проекту Петра Бевзи «Інний» є співпраця світла і простору. Інтрига «Інного» у тому, що колір є домінуючим, і саме він розгортає перед глядачем гру між ним, простором і світлом. У Бевзи як окреме полотно, так і цілісний цикл є лінзою, крізь яку вдумливий глядач може вдивлятись у складність стосунків між варіантом простору і особливістю світла. У створенні образу він не вибирає між протилежностями, а використовує їх одночасно: глибину перспективи і площинність, імпровізацію і продуману геометрію, тактильність фактур і локальність кольору. Художник занурює глядача у середовище, в якому можна відчувати універсум тактильно, на дотик, і в той же час, яке здатне активувати особистий, інтимний,  простір, який ми постійно втрачаємо.  

Полотна, графіка та інсталяції Сергія Радкевича об’єднані назвою “В межах свідомого/ Персональний міф”. Митець говорить по цю серію робіт так: “Персональний міф – ідея виробництва приватної території, де художник може бути  “творцем”. Головною точкою відліку є суб’єктивне “Я” і створення умовного простору в межах 4 кутів полотна.  Територію, що виростає з космічно чорного хаосу, де відсутні поняття болі, суперництва, соціальних перегонів, переможців і переможених. Простір нової приватної історії, який я в змозі контролювати і вигадувати нові міфи, що можуть бути реальністю у майбутньому. Створити територію ЛЮБОВІ, що прориває чорний…”

Віталій Кохан сказав, що роботи, які він представить в рамках “Однаково Різні. Частини мови”, не є серією, хоча і мають зовнішню схожість та об'єднані темою, яку митець розвиває декілька років. “Є таке питання: картина — це зображення чи предмет? Для мене вона — самодостатній предмет, який живе своїм життям. Предмет культу в хорошому розумінні цього слова. Це неможливо пояснити, з наукової точки зору, але можна відслідкувати”. 

Це вже друга виставка під назвою “Однаково різні”. За словами організатора, президента видавництва ArtHuss Костянтина Кожемяки, ця серія експозицій дозволяє інтегруватися ще більше до арт-екосистеми. “»аймаючись виключно видавництвом книжок і при цьому нічого не робити на практиці, можна залишитись поза своєю аудиторією, поза контекстом. Дана серія проектів – моя особиста соціальна інвестиція», — резюмував Кожемяка.