Філософія Олени Онуфрів – яскравої представниці львівської художньої школи, засновниці квіткового «3D-мазок» стилю, – це філософія краси.

Для Олени Онуфрів важливо, щоб мистецтво було позитивним, дарувало людям втіху. Олена інтерпретує кольоровий радісний світ у своєму оригінальному «квітковому» стилі, а потім її живопис відбивається, наче у люстерку, на тканинах, в одязі та інтер’єрах.

Шоу-рум з предметами декору

Роботи художниці стали частиною декору

Малюнки прикрашають вишуканий фарфор

– Моя філософія – це філософія краси. Так, я свідомо не піднімаю у своєї творчості серйозних філософських тем й пишу виключно те, що чіпляє моє серце та наповнює радістю душу. Втілюю це у своєму стилі у численних пейзажах, квіткових композиціях… Щастя відчуваю, коли дарую людям кольорові сповнені сонцем та квітами твори. Я шукаю нові барви своєї палітри, різні образи й деталі в Україні та у різних куточках землі, під час подорожей. Кожна моя квітка символізує якійсь моменти, емоції, почуття, пережиті мною. Так з'явилися на світ «Сади Медічі» з трояндами, «Лаванда», «Яблуневий цвіт» та інші серії. Дуже часто малюю свої мрії у вигляді квітів чи пейзажів тих місць, куди мрію поїхати. Так собі через свою улюблену лаванду «начаклувала» Прованс. (Усміхається.) Інколи мої картини – нагадують певний квітковий пазл, бо саме квіти – мова моїх емоцій.

Паттерни ідеальні для текстилю, бумаги та фарфору

Для Олени важливо регулярно щоденно працювати у майстерні, мінімум по 4-5 годин, бо переконана: художник має бути дисциплінованим, має практикувати як музикант, удосконалювати навики, шліфувати свою майстерність. А все починалося понад двадцять років тому, коли майстриня шукала свій стиль:

– Свій стиль знайшла, коли потрапила у 2000-му році в Англію. Ми жили й стажувалися у місцевості, де народився великий Шекспір. Якраз там вперше побачила стрижені кущі троянд, які різними веселковими барвами в’ються на фасадах старих будиночків, вишукано обрамлючи їх. Мене це надзвичайно вразило, мені буквально захотілося почати їх виліплювати за допомогою олійної фарби і мастехіну. Ось так і знайшла свій 3D-мазок.(Усміхається.)

Картини можуть мати різну форму

Олена вважає себе справді щасливою людиною, бо займається тим, чим їй подобається займатися, без чого не змогла б жити. Бо без творчості не могла жити жодна людина в її родині. Народилася Олена в мистецькій сім’ї. У дитинстві трохи вагалася між живописом і музикою. З одного боку батько – художник, з іншого: бабуся  – музикант. Незважаючи на те, що співала в хорі, вчилася у музичній школі, дівчинка все більше захоплювалася прикладним мистецтвом, що було справою життя її батька. Він ткав дивовижної краси гобелени, робив мозаїки – все це зачаровувало майбутню художницю.

– Завжди намагалася батькові допомагати, мені дуже подобалося змалечку щось робити руками. Маю дуже теплі спомини: тато часто мене дитиною водив по львівських музеях: будь то Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького чи палац Лозинського, наша Львівська національна галерея мистецтв. Батько скрізь влаштовував мені імпровізовані екскурсії, розповідав дуже цікаві історії майже про кожну картину чи скульптуру. Звичайно, це формувало естетські, художні смаки та уподобання.

А чоловік Олени Володимир Цісарик – відомий український скульптор, монументаліст, учасник багатьох міжнародних проєктів та виставок, автор єдиного в світі пам‘ятника Леопольду фон Мазоху, який став візитною карткою Львова та ще великої кількості скульптур, які визначають обличчя великих і не тільки українських, а й закордонних міст. 

– Я зустріла Володю першокурсницею. Можна сказати, на очах Володі зростала. (Усміхається.) І разом зростали як митці. Сьогодні ми вдвох реалізовані та успішні. Дуже любимо свою роботу, завжди є, про що поспілкуватися, порадитися.

У творчому доробку Олени Онуфрів виставки у Львові, Києві, Відні, Стамбулі, Касселі, Бухаресті, Сингапурі, Дубаї.  Роботи знаходяться в приватних колекціях та музеях України, Австрії, Польщі, Великої Британії, Ірландії, США, Канади, Іспанії, Німеччини, Фінляндії.

Під час локдаунів Олена почала працювати над новими темами, картинами й продовжує малювати серією картин, присвячену її улюбленій Італії, яку вважає своїм другим домом. У своїх творчих пошуках все більше прямує  у напрямку абстрактних картин. Ще до пандемії відвідала виставку в Мілані Isaloni Milano 2019: нові інтер’єри задають нові тенденції і у живопису. І художницю це дуже надихає.

Роботи, що оживають

Трояндові фантазії

У Олени багато планів на 2021 рік: нові виставки в Україні, у Києві та Львові, й за кордоном, зокрема у будинку-музею Густава Клімта (Klimt Villa) у Відні, яка вже двічі переноситься через пандемію. Цієї осені, якщо відкриються кордони, має відбутися третя виставка Онуфрів у Відні й перша персональна у столиці Австрії.

Роботи прикрашають галереї

Художниця Олена Онуфрів

А поки художниця невтомно пише нові художні серії, створює нові колекції одягу та своєї інтер'єрної лінії. Кілька років тому запустила ще одну лінію бренду Onufriv Home. У рамках цієї лінії представляє порцеляновий посуд, розписаний вручну, також пледи, подушки, скатертини, вази теж розписані вручну та інші аксесуари для дому, які додають інтер’єру фірмового «квіткового» шарму від Онуфрів та наповнюють атмосферою затишку і спокою, які так потрібні людям сьогодні.

Об'ємні картини

Техніка робот

Художниця ще до локдаунів для тих, хто цікавиться мистецтвом, зокрема її творчістю, знімала відео зі своєї майстерні й викладала в інтернет, а зараз робить це ще більше.

– Щиро сподіваюся, що світ після нинішніх випробувань стане чистішим, а люди добрішими. А я зі свого боку хочу додати до життя радісних кольорів!

текст: Мирослава Макаревич

Картини в інтер'єрі